Мисливці Данії взяли участь у масштабному науковому проєкті з моніторингу водоплавних птахів, надіславши дослідникам Орхуського університету понад 21 тисячу крил добутих птахів — найбільшу кількість за 45-річну історію дослідження. Зібрані зразки дозволяють ученим відстежувати видовий склад, міграційні маршрути та вікову структуру популяцій. Про це повідомляє Федерація мисливських та природоохоронних асоціацій Європи (FACE).
Щосезону данські мисливці збирають і відправляють по одному крилу від кожного добутого птаха — качок, гусей, лисух, баранців, вальдшнепів та мартинів — до Інституту екологічних наук Орхуського університету. Ця традиція триває вже майже півстоліття і є прикладом успішної співпраці мисливської спільноти з науковцями.
Торішній сезон виявився рекордним: данські мисливці надіслали понад 21 тисячу крил, що стало найвищим показником за всю історію дослідження. Ці зразки надають критично важливі наукові дані, які допомагають моніторити видовий склад, міграційні маршрути та віковий розподіл популяцій, забезпечуючи сталість та науково обґрунтоване управління полюванням.
Цього року традиція продовжується. Серед учасників проєкту — 16-річний мисливець Матіас Барде Педерсен, який з гордістю надіслав крила від свого першого шилохвоста та свищика, зареєструвавши птахів через додаток Асоціації мисливців Данії. Його приклад демонструє, як молоді мисливці сприймають знання, відповідальність та повагу до управління дикою природою.
Нільс Сондергаард з Асоціації мисливців Данії високо оцінив зусилля учасників: “Надихає бачити, як нове покоління робить внесок у відповідальне управління дикою природою — це прекрасний приклад доброї мисливської етики, що передається через покоління”.
Дослідження крил водоплавних птахів дозволяє вченим отримувати різноманітну інформацію. За структурою пера та його зносом можна визначити вік птаха, що важливо для розуміння популяційної динаміки. Аналіз видового складу показує зміни в екосистемах та міграційних маршрутах. Порівняння даних за різні роки дозволяє виявляти довгострокові тренди та вчасно реагувати на проблеми.
Саме завдяки таким довгостроковим дослідженням науковці можуть давати обґрунтовані рекомендації щодо норм добування різних видів водоплавних птахів, термінів полювання та необхідності охоронних заходів для окремих популяцій.
Данський проєкт є частиною ширшої європейської системи моніторингу водоплавних птахів. Подібні програми існують у багатьох країнах континенту, дозволяючи отримувати комплексну картину стану мігруючих видів, які не знають кордонів.
Читайте також: Золоті шакали виявилися біоіндикаторами небезпечних токсинів у довкіллі
Участь мисливців у наукових дослідженнях є прикладом громадянської науки (citizen science) — коли звичайні люди своїми зусиллями роблять внесок у серйозні наукові проєкти. Для мисливців це не просто збір даних, а демонстрація відповідальності та турботи про збереження видів, на які вони полюють.
FACE підкреслює, що проєкти такого типу показують, як мисливці та вчені працюють пліч-о-пліч заради біорізноманіття та сталого розвитку. “По всій Європі подібні проєкти демонструють, як мисливці та науковці працюють рука об руку заради біорізноманіття та сталості — по одному крилу за раз”, — зазначається в повідомленні організації.