“Чи жити лосю в Україні”: круглий стіл з однодумцями і без мисливців? (ВІДЕО)
Сьогодні, 4 лютого 2019 року, о 9.00 в Окружному адміністративному суді м.Києва розпочалось засідання за позовом мисливського господарства ТОВ «Метос» про скасування Наказу Мінприроди «Про внесення лося до Червоної книги».
Відтак, напередодні, цього засідання, у четвер, 31 січня, Київський зоопарк, ГО «Юристи на захист тварин», Мінприроди організували круглий стіл на тему: “Чи жити лосю в Україні?”.
Під час заходу обговорювались загрози та ризики існуванню популяції лося європейського на території України та ситуації, яка склалася навколо цього виду дикої тварини.
Учасники: Василь Полуйко – заступник міністра екології; Ганна Богданович – начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Мінприроди; Сергій Межжерін – член комісії Червоної книги України, Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України; Ірина Коробко – президент ГО «Юристи на захист тварин»; Павло Вишебаба – засновник ГО «Єдина Планета»; Андрій Козак – представник Юридичного департаменту Мінприроди; Олексій Коваленко – експерт РПР, засновник платформи ЗооРеформа; Сергій Харьков – заступник директора Київського зоопарку.
Укрінформ опублікував такі підсумкові матеріали:
Лося європейського знову внесуть до Червоної книги України
Національна комісія України з питань Червоної книги знову візьме лося європейського під охорону Червоної книги, навіть якщо апеляційний суд не відновить дію відповідного наказу Мінприроди про внесення тварини до Червоної книги.
Про це в Укрінформі під час круглого столу “Чи жити лосю в Україні?”, який було організовано Міністерством екології та природних ресурсів України, заявив профільний фахівець Інституту зоології ім. Шмальгаузена Академії наук України Сергій Межжерін.
“Мене просили донести члени комісії, що зараз оновлюється, буде нове видання Червоної книги в Україні. І в разі, якщо рішення суду буде несприятливим, нам ніщо не завадить, враховуючи зауваження суддів, знову внести лося до Червоної книги. І, вочевидь, національна комісія підтримає таке рішення”, – сказав Межжерін.
Він зазначив, що зараз цей вид лосів в українських лісах зустрічається вкрай рідко. Щільність популяції становить 0,5 особин на тисячу гектарів лісу, в той час як нормою вважається не менше 1,5 особин на тис. га. Приміром, у Гомельській області Білорусі популяція лося складає 2,5 особини на тис. га.; у Брестській – 1,5 особин на тис. га.; а в Чорнобильській зоні живе всього 175 лосів, це щільність популяції – 0,5 особин на тис. га. При цьому експерт зазначив, що, зокрема, у Польщі на початку двохтисячних років мисливці самостійно звернулися до міністра екології з проханням внести лося європейського до національної Червоної книги, щоб поновити популяцію. Внаслідок ухваленого такого рішення чисельність лося за ці роки виросла з 2 тисяч до 20 тисяч голів. Тож заборона на полювання дійсно дієвий спосіб для збереження популяції, наголосив він.
“Згідно з критеріями Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), падіння чисельності у 2-3 рази, при тому що до падіння чисельності призвело браконьєрство – достатньо, щоб вважати вид вразливим і внести до Червоної книги”, – сказав науковець.
Заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко розповів, як ухвалювалося рішення про мораторій на відстріл лосів терміном на 25 років та внесення у грудні 2017 року наказом Мінекології лося європейського до Червоної книги. За його словами, у Національній академії наук під час засідання Національної комісії з питань Червоної книги України про внесення лося європейського до Червоної книги тривала дискусія стосовно чисельності лося європейського в Україні. “Відбувалися пікети з боку екологів і природоохоронних громадських організацій, які були стурбовані чисельністю лося в Україні і називали цифру 1,5-2 тис. особин. Разом з тим відбулися пікети з боку мисливців, які називали цифру 6,5 тисяч. Хочу звернути увагу, що в цій дискусії Національна комісія з питань Червоної книги взяла до уваги чисельність, яку пропонували мисливці, тобто 6-6,5 тис. Друге питання, яке піднімалось на комісії, чи вносити за такої чисельності лося до Червоної книги? І Національна комісія проголосувало ствердно. Тому дискусія щодо правильності внесення лося за чисельністю є абсурдною. Лось занесений до Червоної книги на основі статистики, яку надали мисливці”, – сказав Полуйко.
Представник юридичного департаменту Мінприроди Андрій Козак поінформував, що зараз в суді розглядаються дві справи про скасування мораторію на відстріл лося європейського в Україні. За однією справою за позовом від 2017 року Окружним адміністративним судом Києва 27 листопада 2018 року було ухвалено рішення про скасування наказу Мінприроди, яким внесено лося до Червоної книги. Юрист заявив, що суд неправомірно втрутився в діяльність Національної комісії з Червоної книги. Тож Мінприроди вважає, що рішення про заборону наказу міністерства було незаконне, а отже, на це рішення було подано апеляцію. Друга судова справа, за інформацією юриста, відкрита за позовом від ТОВ “МЕТОС” також про скасування наказу Мінприроди про внесення лося до Червоної книги і виключення його з категорії “вразливий”. Розгляд справи призначено на 4 лютого 2019 року о 9.00 в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Засновник громадського об’єднання “Єдина Планета” Павло Вишебаба заявив, що популяція лося європейського в Україні, вочевидь, значно менша, ніж зазначено офіційною статистикою. “Я думаю, що, як це було доведено нашими колегами-зоозахисниками, на одну ліцензію на лося вбивається не одна тварина. І тому популяція лося, думаю, значно менша, ніж заявлена цифра у шість тисяч осіб. Тому давайте не піддаватись на провокації. Науковці виступають “за” внесення лося до Червоної книги України, зоозахисники також “за”. Нехай так і буде”, – сказав громадський діяч.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство юстиції 5 січня 2018 року зареєструвало наказ Мінприроди про внесення лося європейського до переліку видів тварин, занесених до Червоної книги.
На початку 2018 року було розпочато наукові дослідження, які дозволять встановити реальну чисельність тварин в Україні. Влітку також набула чинності норма про збільшення відшкодування збитку за браконьєрство вчетверо – від 130 тис. грн за вбивство лося.
Водночас мисливці подали до суду на Міністерство екології та Національну академію наук України з вимогою скасувати наказ Мінприроди про внесення лося до Червоної книги України. 27 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і недійсним внесення лося європейського до Червоної книги України і ухвалив рішення про скасування заборони на полювання на нього.
У свою чергу Мінприроди подало до Шостого апеляційного адміністративного суду скаргу на рішення Окружного адмінсуду Києва, яким скасовано наказ про занесення лося європейського до Червоної книги України.
Відео з круглого столу:
Водночас, Всеукраїнська мисливська спілка на своїй сторінці у Фейсбук так прокоментувала цю подію:
Хворого лікувати будемо? Чи хай живе?
Напередодні чергового судового засідання по скасуванню наказу щодо внесення лося до Червоної книги (ЧКУ), Мінприроди було організовано круглий стіл «Чи жити лосю в Україні?». Виглядало це як спроба в черговий раз донести широкому загалу хибні думки однієї сторони, відгородити себе від відповідальності і виправдатися за передчасно прийняте рішення, прикрившись «науковим» обґрунтуванням і стурбованістю громадських активістів🙄.
На захід традиційно не запросили представників мисливської спільноти, в тому числі чиновників мисливськогосподарської галузі, фахових науковців, котрі компетентні в питаннях мисливської фауни. Замість них – професор-генетик, який сказав, що «по лісам не бігає», та еко-активісти, які більше говорять про ненависть до мисливців, ніж компетентні в ситуації з лосем. Зазначимо, що науковці, котрі займаються вивченням мисливської фауни, були проти надання «червонокнижного» статусу лосю, та Мінприроди це не цікавить! Однак на цей раз монолог Мінприроди і Ко не вдався – на круглий стіл прийшли представники мисливської спільноти, і звели нанівець їх пропагандистський захід💪.
Міністерство вказує на те, що внести лося до ЧКУ рекомендувала Нацкомісія, які мовляв, до нас питання? Однак Мінприроди, знаючи про відсутність дослідження, мало змогу дотримуватись закону і відповідний наказ не видавати. Більш того, у Протоколі засідання Накомісії зазначено – не просто рекомендувати внести лося до Червоної книги, а й провести дослідження, та в поданні цю важливу другу частину рекомендації «забули»❗
Дивує і той факт, що перших осіб профільного мисливського органу влади – Держлісагентства та представників найпотужнішої мисливської організації – УТМР на заході не було, чому вони усуваються від вирішення цього питання? Вважаємо, що мисливська спільнота має гуртуватися в таких ситуаціях і відчувати підтримку чиновників, яким нібито небайдужа доля лося!
Відео круглого столу за посиланням (виступ нашого представника з 1:13:48)