На Волині та Сумщині обговорили заходи з профілактики отруєння бджіл пестицидами

Держпродспоживслужба повідомляє про низку нарад та семінарів, проведених на Волині та Сумщині з метою попередження отруєння бджіл при обробітку посівів пестицидами. У заходах взяли участь фахівці відомства, аграрії, пасічники та представники органів місцевого самоврядування.

Учасники обговорили порядок реєстрації та паспортизації пасік, заходи профілактики отруєння бджіл, вимоги законодавства щодо використання пестицидів та відповідальність за порушення. Фахівці наголосили на важливості своєчасного повідомлення пасічників про обробіток полів та використання препаратів, безпечних для бджіл.

Безумовно, така комунікація між аграріями, бджолярами та контролюючими органами є корисною і потрібною. Адже масова загибель бджіл від отруєння пестицидами – це серйозна проблема, яка загрожує не лише галузі бджільництва, а й продовольчій безпеці та екології загалом.

Втім, виникає логічне запитання: а чому подібні заходи не проводяться з метою профілактики отруєння диких тварин і птахів? Адже часто жертвами неконтрольованого використання агрохімікатів стають не лише бджоли, а й представники дикої фауни.

Яскравим прикладом є нещодавній випадок на Тернопільщині, про який писала “Криниця мисливця”. Місцевий житель виявив 5 загиблих зайців і припустив, що причиною могло стати отруєння родентицидами, які аграрії використовують для боротьби з мишами. Звісно, це лише версія, яка потребує ретельної перевірки. Але сам факт такої знахідки свідчить про можливі масштаби проблеми.

На жаль, випадків загибелі диких тварин і птахів внаслідок отруєння пестицидами чимало, але про них намагаються мовчати. На випадок із зайцями публічно не відреагували ані Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, ані Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

І якщо смерть бджіл одразу б’є по кишенях пасічників і змушує їх бити на сполох, то загибель зайця чи куріпки може лишитися непоміченою широким загалом, хоча для користувача мисливських угідь це збиток.

Тож, можливо, варто розширити формат таких нарад і залучати до них не лише бджолярів, а й користувачів мисливських угідь, єгерів, екологічні служби? Це дозволить комплексно обговорити проблему впливу пестицидів на всю екосистему, шукати шляхи мінімізації ризиків не лише для бджіл, а й для дикої фауни.

Паралельно з роз’яснювальною роботою серед аграріїв потрібно посилювати контроль за використанням агрохімікатів, оперативно розслідувати кожен випадок масової загибелі тварин, птахів, бджіл, встановлювати причини і притягати винних до відповідальності.

Лише за умови тісної співпраці фермерів, пасічників, мисливців, екологів та контролюючих служб ми зможемо мінімізувати негативний вплив пестицидів на довкілля. І зберегти не лише наших корисних трудівниць-бджілок, а й прекрасний різноманітний світ дикої природи.

А яка ваша думка з цього приводу? Чи потрібно залучати мисливців до обговорення проблеми отруєння живої природи пестицидами? Чекаємо на ваші коментарі!