Протидія мисливцям – реклама браконьєрам

Чим більша протидія мисливцям, тим більша реклама браконьєрам

Ні для кого не таємниця, що мисливство в Україні перебуває під тиском різних радикальних угруповань, які виступають під гаслами захисту тварин. В той же час браконьєрство є однією з основних загроз біорізноманіттю та сталому функціонуванню екосистем. На відміну від легального полювання, що регулюється законами та лімітами, браконьєрство веде до хаотичного винищення тварин, у тому числі червонокнижних видів. При цьому часто застосовуються жорстокі негуманні методи, зокрема браконьєрські петлі.

Консолідація зусиль громадськості, державних органів та відповідальних мисливців є вкрай необхідною для ефективної боротьби з браконьєрством – справжньою загрозою українській фауні та флорі.

Однак, в реальному житті все навпаки, вішають всіх собак на мисливців (такий вислів тепер теж, не в моді, це видова дискримінація). Міндовкілля ігнорує мисливську спільноту, а не чує її позицію.

Та треба розуміти, що чим більше протидії зазнають законні мисливці, тим більше незаслуженої реклами отримує браконьєрство.

Адже коли суспільство засуджує cаму ідею полювання, то для певної частини населення браконьєрство постає як своєрідний “романтичний бунт” чи героїчний спротив системі.

До того ж, на відміну від легальних мисливців, яких можна контролювати та карати за порушення, браконьєри діють у підпіллі та часто залишаються безкарними. Це теж мотивує певних осіб йти шляхом незаконного добування дичини.

Тому засуджуючи саму ідею полювання та ускладнюючи життя легальним мисливцям, суспільство та фанатки-«зоозахисники» фактично заохочують розвиток браконьєрства – значно більш небезпечного явища для довкілля та суспільства. Крім того, дуже часто, суспільство плутає ці поняття полювання та браконьєрство, не бачить чіткої різниці в них.

P.S. ми знаємо, що поняття браконьєрство в українському законодавстві нема, але ми його використовуємо з метою розуміння чіткої межі між законною та незаконною діяльністю. Крім, того у 17 Цілях сталого розвитку затверджених ООН, зокрема в пункті 15.7 зазначається: “Негайно вжити заходів для того, щоб покласти край браконьєрству і контрабандній торгівлі охоронюваними видами флори й фауни, та вирішити проблеми, що стосуються як попиту на незаконні продукти живий природи, так і їх пропозиції “.

Автор: Микола Катуна