У 15 разів менше, ніж у 2019: падіння прибутків до місцевих бюджетів за надання адмінпослуг мисливцям
Редакція “Криниці мисливця” проаналізувала дані щодо стану мисливського господарства України, наведені у публічних звітах Державного агентства лісових ресурсів за 2019, 2022 та 2023 роки. Порівняння показників красномовно свідчить про негативний вплив повномасштабного російського вторгнення на галузь.
Стрімке падіння кількості виданих посвідчень мисливця
Якщо у 2019 році послугу з видачі посвідчення мисливця отримали 16 тисяч осіб, то у 2022 році, попри війну, цей показник становив 1895 осіб. Але вже у 2023 році видача посвідчень мисливця обвалилася до 441 – падіння склало разючі 76,7% порівняно з 2022 роком та 97,2% порівняно з 2019 роком!
Загальна кількість наданих мисливцям адмінпослуг у 2023 році (18021) скоротилася на 7,4% проти 2022 року (19469) та на 93,6% у порівнянні з 2019 роком (280 тисяч). Водночас не можна не згадати, що більше 100 тисяч українських мисливців зараз захищають Батьківщину у лавах ЗСУ.
Зменшення надходжень до бюджетів
Сума коштів, що надійшли до місцевих бюджетів за надання адміністративних послуг з оформлення посвідчень мисливця та контрольних карток у 2023 році склала 229,52 тис. грн. Це на 21,3% менше, ніж у 2022 році (291,6 тис. грн) та у понад 15 разів менше показника 2019 року (3,6 млн грн). У звіті за 2023 рік відсутні дані щодо надходжень від сплати держмита за право полювання, тоді як у 2019 ця сума становила 449 тис. грн.
Також привертає увагу різке зменшення реалізації ліцензій на добування мисливських тварин. Якщо у 2019 році від їх продажу до спецфонду надійшло 6,1 млн грн, то у 2023 ліцензії видавалися лише в Миколаївській та Черкаській областях, а у 2022 взагалі не видавалися через заборону полювання.
Заборона полювання б’є по галузі
Як зазначається у звіті за 2022 рік, у сезоні 2022/2023 полювання в Україні фактично не проводилося через запроваджені обласними адміністраціями обмеження на період воєнного стану. Відповідно, ліміти та норми добування тварин не затверджувалися.
Це, безумовно, негативно вплинуло на фінансові показники галузі, яка і до того була збитковою. Так, у 2019 витрати на ведення мисливського господарства (360,2 млн грн) перевищували надходження (228,3 млн грн).
Отже, як свідчать цифри зі звітів Держлісагентства, російська агресія завдала нищівного удару по і без того проблемній мисливській галузі. Кількість мисливців та наданих їм послуг скоротилася в рази, надходження впали в десятки разів. Заборона полювання позбавляє галузь життєво необхідних коштів. Тому мисливське господарство потребує серйозної підтримки для того щоб вижити і повноцінно бути відновленим та процвітати у післявоєнний період.