Мисливська галузь України опинилася на межі виживання – такий невтішний висновок можна зробити з засідання Всеукраїнської ради УТМР, яке відбулося 29 травня в Києві.
Парадокс ситуації вражає: поки понад 100 тисяч українських мисливців захищають країну на фронті, їхня галузь вдома фактично паралізована. Війна забрала не лише життя багатьох членів Товариства, а й можливість нормально функціонувати тим, хто залишився в тилу.
“Основне завдання – зберегти організацію для наших дітей й тих, хто повернеться з фронту”, – заявив голова президії Всеукраїнської ради УТМР Микола Скорий. За його словами, через воєнний стан Товариство не може вести фінансово-господарську діяльність, але при цьому змушене охороняти мільйони гектарів угідь.
Масштаби відповідальності вражають: згідно з нещодавно схваленою урядовою Стратегією розвитку мисливського господарства, УТМР контролює 24,3 млн гектарів – це 63% всіх мисливських угідь країни. Для порівняння: це територія, майже як вся Велика Британія.
Але реальність виявляється ще гіршою, ніж можна було очікувати. Попри те, що Міндовкілля погоджує ліміти на добування, більшість обласних адміністрацій вже кілька років поспіль відмовляються відкривати сезон полювання. Результат – вибух чисельності хижаків, поширення епізоотій та занепад господарств.
“Антимисливське лобі вкладає в блокування галузі значні кошти, в тому числі за допомогою потужного медіа”, – визнав Скорий. І це не просто слова – директор департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Іван Шеремет підтвердив: антимисливське лобі сьогодні потужніше за промисливське.
Особливо цинічною виглядає ситуація з вимогами влади. Юрій Ткачук, голова Чернівецької облорганізації, розповів про абсурдність становища: уряд вимагає від користувачів регулювати чисельність тварин для запобігання сказу та АЧС, але водночас забороняє будь-який відстріл через непогоджені ліміти.
Тим часом над галуззю нависла нова загроза – проєкт Смарагдової мережі, який може поглинути 8 млн га найкращих угідь. Як попередив представник Держлісагентства Михайло Томахін, деякі ОВА вже почали відмовляти користувачам у погодженні угідь, посилаючись на цей ще не прийнятий документ.
Учасники засідання дійшли невтішного висновку: якщо ситуація не зміниться, незабаром простій людині буде заборонено навіть заходити до лісу. І це при тому, що стале використання природних ресурсів – конституційне право громадян.
Мисливці не просто скаржаться – вони пропонують конкретні кроки: об’єднатися незалежно від організаційної належності, активніше працювати з місцевою владою та населенням, повернути суспільство обличчям до галузі. Інакше, попереджають вони, після війни героям-мисливцям просто не буде куди повертатися.