Анатолій Гагенко: В охорону та відтворення тваринного світу вкладено майже 41 млн гривень

Сьогодення та майбутнє Українського товариства мисливців і рибалок.

Про результати минулого мисливського сезону, перемоги, труднощі та плани Українського товариства мисливців і рибалок поговоримо з головним мисливствознавцем Всеукраїнської ради УТМР Анатолієм Гагенком.

– Анатолію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, як пройшов у Товаристві минулий мисливський сезон у порівнянні з попередніми? Про яку тенденцію щільності та поголів’я дичини в угіддях вашої організації можна говорити?

– За підсумками роботи Українського товариства мисливців і рибалок можна сказати, що минулий мисливський сезон полювання пройшов краще позаминулого сезону.

Витрати на ведення мисливського господарства за сезон становили 125 млн гривень, з яких в охорону та відтворення тваринного світу було вкладено майже 41 млн гривень.

Якщо вкладення коштів в охорону, відтворення та дичорозселення перерахувати на одну тисячу га, наданих Товариству в користування мисливських угідь, то отримаємо цифру 5,4 тисячі гривень.

Що стосується головного показника ефективності ведення мисливського господарства – кількості дичини, то у порівнянні з позаминулим сезоном за результатами обліків спостерігаємо збільшення поголів’я козулі на 1841 голову, зайця-русака – на 3000.

Що стосується дикого кабана, то, як всім відомо, внаслідок епідемії африканської чуми свиней у багатьох районах проводиться його депопуляція. У зв’язку з цим, чисельність кабана зменшилася на 836 голів у порівнянні з 2016 роком.

За даними обліків, загальна чисельність пернатої дичини в мисливських угіддях УТМР у минулому мисливському сезоні становила 6,7 млн голів. Добуто було: лиски – 249 тис., крижнів – 234 тис., перепілки – 135 тис., чирянки малої – 39 тис., сірої куріпки – 31 тис., фазана – 25 тис., гусей – 6,5 тис. голів.

– Якою роботою з популяризації мисливства та формування іміджу мисливської галузі займається Товариство і що заплановано зробити у цьому році?

– Для сприяння більш культурному розвитку мисливської галузі у нашій країні необхідно покращити управління в галузі, використовувати менеджерські підходи, що сприяють збільшенню мисливської фауни та сталому використанню природних ресурсів, розвивати мисливську культуру, традиції та організацію полювання, сприяти збереженню та примноженню рідкісних і червонокнижних видів фауни під час ведення господарства та проведення полювань.

На сьогодні недостатньо здійснюється популяризація Товариства та мисливської галузі в цілому, що впливає на зменшення членів організації та зниження позитивного іміджу мисливця у суспільстві.

Одним із завдань Товариства є пропагування позитивного іміджу мисливця як культурного користувача природними ресурсами, котрий дбає про природу та тваринний світ.

Слід зазначити, що одним з напрямків популяризації мисливської галузі є виставки мисливських трофеїв. Але, на жаль, ми є єдиною в Європі країною, де не проводяться спеціалізовані мисливські виставки.

З метою популяризації мисливської галузі, головну роль при організації виставок відіграють громадські мисливські організації.

Прикладом популяризації мис­ливства та формування іміджу мисливської галузі є Херсонська обласна організація УТМР.

Так, президією обласної ради УТМР активно запроваджується юніорський рух, щорічно приймається в ряди УТМР до 100 юніорів, що є запорукою припливу молодих членів УТМР до Товариства.

З метою виконання Статуту УТМР, Законодавства України і запровадження передового досвіду кращих районних організацій УТМР, проводяться виїзні засідання президії обласної ради.

Президія Херсонської облас­ної ради УТМР постійно спів­працює із авторитетними журналістами та редакціями обласних видань: газети «Новий день», «Наддніпрянська правда», телеканалом «Скіфія». Так, тільки у 2017 році опубліковано у ЗМІ більше 50 статей, проведено 50 виступів по телебаченню та радіо.

Налагоджені ділові стосунки та співпраця із органами державної влади, природоохоронними та правоохоронними органами щодо захисту прав та інтересів членів Товариства.

Впродовж 2017 року розглянуто понад 50 листів та звернень членів Товариства, громадян, підприємств та установ із різних питань діяльності первинних і районних організацій, покращенню умов ведення мисливського господарства та проведення полювань у наданих у користування мисливських угіддях.

– Які проблеми нині турбують ваші структурні підрозділи, з якими труднощами найчастіше доводиться стикатися?

– У Товаристві існує ряд проблем, які намагаємось подолати, це, зокрема: неналежне забезпечення користувачів мисливських угідь автотранспортом, паливно-мастильними матеріалами та спецприладами для ефективної боротьби з браконьєрством у мисливських угіддях.

Але нині ми найбільше стурбовані новим Законопроектом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності та реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань» (реєстр. № 7372), який загрожує руйнуванням організаційної структури нашого Товариства. Законопроект вже отримав позитивні висновки деяких комітетів Верховної Ради і це насторожує.

Деякі народні депутати наполягають на перегляді норми чинної редакції Закону Україну «Про громадські об’єднання» та внесенні до нього змін, які у разі їх прийняття зачеплять діючу організаційну структуру всеукраїнських громадських організації, в тому числі, УТМР, та можуть призвести до позбавлення їхньої більшої частити майна.

У структурі нашого Товариства діють більше 300 відокремлених підрозділів зі статусом юридичної особи, невраховуючи створених ними госпрозрахункових підприємств зі статусом юридичних осіб. З цих підрозділів, 24 – обласні організації УТМР, які виступають окремими користувачами мисливських угідь Товариства і є юридичними особами, відповідно до вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Вищезазначеним Законопро­ектом № 7372, окрім іншого, пропонується внести зміни до Закону України «Про громадські об’єднання», позбавивши статусу «юридична особа» відокремлені підрозділи всеукраїнських громадських організацій, до яких відноситься і УТМР.

Метою цього Законопроекту, як зазначено в Пояснювальній записці до нього, є удосконалення процесу державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань. Однак ми вважаємо, що насправді автори законопроекту мають на меті внести зміни до статті 13 Закону України «Про громадські об›єднання», передбачивши в ній, що відокремлені підрозділи громадських об’єднань діють без статусу юридичних осіб.

У разі прийняття вказаного Законопроекту, буде порушено Конституцію України, норми якої є нормами прямої дії, а саме її статтю 22, яка встановлює, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також буде порушено статтю 58, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

– Анатолію Васильовичу, яке Ваше ставлення до діяльності громадських зоозахисних організацій, що ведуть роботу із заборони полювання та мисливського господарства? Як Ви можете прокоментувати зареєстровані нині у Верховній Раді Законопроекти № 6598, 7207 та щойно зареєстрований № 8256 щодо мисливського собаківництва та «вовчої теми»?

– В Україні створена Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація зоозахисних організацій України». Основна мета цієї організації – примусити центральну і місцеву владу виконувати Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також захист тваринного світу, охорона довкілля та сприяння гуманізації суспільства.

Крім цього, члени Асоціації беруть участь у виявленні та наданні допомоги тваринам, що її потребують, незалежно від того, чиєю власністю вони являються, зокрема, безпритульним тваринам, а також такими, що знаходяться в екстремальних умовах.

На даний час багато громадських організацій зоозахисників ведуть роботу з внесення змін до природоохоронного законодавства в галузі мисливського господарства щодо заборони полювання на окремі види мисливських тварин.

Наша біда – «кишенькові» зоо­захисні організації, до яких прислуховується міністр екології, але при цьому не враховує думку багатотисячної громади мисливців, фахівців та науковців. Вони разом генерують все нові й нові ідеї заборони, таким чином вважаючи, що це їхнє головне завдання. Чого варті пропозиції заборонити полювання у ПЗФ, полювання на лося та вовка, використання мисливських собак, застосування свинцевого шроту, альтернативи якому в Україні немає.

Тому, ставлення мисливської громади до таких зоозахисних громадських організацій, які своїми діями перешкоджають розвиватися мисливській галузі, безперечно, – негативне.

У Законопроекті, що зареєстрований у Верховній Раді України за № 6598, пропонуються зміни та доповнення до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», зокрема, до статті 20 «Правила поводження з мисливськими тваринами при полюванні на них» пропонується заборонити використання та утримання ведмедів, тхорів, борсуків та вовків на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак.

Ми намагаємося пояснити, що випробувальні станції потрібні для підтримання у породах мисливських собак необхідного рівня робочих якостей, для отримання повноцінного для мисливського собаківництва племінного поголів’я, оскільки без результатів іспитів – польових дипломів, мисливський собака не включається до в’язки.

Параметри та конфігурація стаціонарних контрольно-випробувальних станцій (штучні нори та вольєри) розраховані з метою унеможливити травмування як підсадного звіра (лисиці, борсука тощо), так і мисливського собаки, з яким проводиться навчання. Використання навчених мисливських собак на полюванні унеможливлює втрату та загибель пораненої мисливської тварини.

На нашу думку, з подачі псевдоекологів заборона використання та утримання таких тварин як тхір, борсук та вовк на мисливських випробувальних станціях науково не обґрунтована.

Законопроектом № 8256 пропонується заборонити проведення відстрілу та відлову бродячих котів і собак, а також виключити зі списку тих, що шкодять веденню мисливського господарства: вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон. Ці заборони позбавляють можливості користувачів мисливських угідь вести боротьбу з хижими тваринами (вовками, лисицями, бродячими собаками, котами, сірими воронами), неконтрольоване поголів’я яких може призвести до погіршення епідеміологічної ситуації.

Слід зазначити, що в зимовий період ці хижаки в основному мешкають біля населених пунктів, тому з метою безпеки населення, запобігання захворювання свійських тварин від такої небезпечної хвороби як сказ, користувачі мисливських угідь проводять регулювання їхньої чисельності.

Також Законопроектом № 8256 «Забороняється підготовка собак у вольєрах і (або) в штучно створеній норі та ловчих птахів до полювання забороненими методами, а саме: з використанням в якості живої принади домашніх тварин, диких тварин або рух яких обмежений.

Абсурдність такої заборони очевидна. По-перше, домашніх тварин в якості живої принади ніколи не використовують. Крім цього, як зазначалося вище, неможливо підготовити мисливського собаку до полювання без навчання у штучно створеній норі з використанням мисливських тварин, таких як лисиця, борсук тощо.

Тож ми закликаємо парламент уважно вивчити вищезгадані Законопроекти, залучити експертів, науковців, провести слухання з громадськістю, чиїх інтересів торкаються ці документи, і тільки після цього приймати зважені рішення.

– Дякую за розмову.

Василь ФЕДОРЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”