Чому в школі Литви, в школі США про мисливство можна розповідати, а в Україні ні?

В школі про мисливство можна розповідати, але не в Україні, на відміну від шкіл Литви та США.

Литовська асоціація мисливців і рибалок опублікувала на свої сторінці у Фейсбук допис: «Ще один урок мисливця на природі! Цього разу для учнів 1б класу Балтської прогімназії. У дітей були не тільки запитання, а й власні розповіді про тварин, природу, яку вони спостерігали, історії з походів на полювання, на які вони ходили з батьками. А найбільше їх цікавили хвороби дичини. Що відбувається, коли вони хворіють? Як вони заражаються? Чи можуть вони заразити людину? На всі ці питання діти отримали відповіді і пішли з уроку, дізнавшись багато нового!»

Це вже не вперше ми спостерігаємо як в країнах ЄС проводять уроки для дітей в школі та садочку. Зокрема, Криниця мисливця писала про музичний гурток для маленьких мисливців в Словаччині, освітній урок мисливства в школі Литви.

За словами Адріана Прокопенка, мисливця, письменника, подібні уроки для дітей не можемо проводити через Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV, зокрема стаття 5, забороняє пропаганду мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти. – Нам доступна для проведення подібних уроків тільки позашкільна освіта, – наголошує мисливець.

Михайло Казимир, кандидат сільськогосподарських наук, директор Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді розповідає, що у нас, в Україні, також проводилися такі заходи.

– Дітям і підліткам розповідали про мисливствознавство, про полювання. Але такі заходи не носили системного характеру. Вони проводились окремими користувачами мисливських угідь, окремими мисливськими товариствами, окремими ентузіастами-мисливцями і носили характер разових заходів, наприклад, приурочених до фестивалів, до інших локальних мисливських подій, – зазначає кандидат сільськогосподарських наук.

У комунальному освітньому закладі Львівської обласної ради – «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» в рамках позашкільної освіти поряд з багатьма природоохоронними та екологічними гуртками, розробили програму гуртка, який називається «Основи мисливствознавства». Над програмою працювали і втілили її в життя Михайло Казимир, кандидат сільськогосподарських наук, директор обласного екоцентру та Іван Делеган, мисливствознавець, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Національного лісотехнічного університету.

– Ми вдвох розробили освітню програму, розраховану на 2 роки позашкільного навчання. Отримали позитивні рецензії та всі необхідні висновки, погодження. І вперше в Україні організували системне навчання підлітків основам мисливствознавства, як прикладної біологічної науки, – зазначає Михайло Казимир, та додає: «Звичайно, у нас були певні гойдалки з «грантожерами», по іншому не можу назвати цю категорію низькосвідчених громадян, які не мають розуміння, що таке мисливствознавство як наука, для яких хайп, піар та маніпулювання важливіші за суспільно важливі речі. Вони дозволяють собі втручатися в освітній процес та намагалися йому зашкодити. А загалом ми знайомі і співпрацюємо з багатьма порядними, фаховими природоохоронцями, справжніми природозахисниками, які реалізовують якісні, цікаві природоохоронні проєкти, корисні для освіти, громади та держави. Вони нас підтримують, ми реалізовуємо спільні проекти.

Варто зазначити, що перших два роки викладав «Основи мисливствознавства» в гуртку доктор сільськогосподарських наук, професор Національного лісотехнічного університету Павло Хоєцький. Заняття відбувалися в аудиторіях університету, зокрема в музеї лісової фауни. Батьки підлітків, які навчалися в гуртку, неодноразово висловлювали подяки професору за цікаві і змістовні уроки. Вихованці гуртка висловлювали думки, що після закінчення школи мріють навчатися в Національному лісотехнічному університеті за спеціальністю “Мисливствознавство”.

– Я вважаю, що такий позитивний досвід повинен бути поширений по всій нашій державі. Щоб в кожній області бажаючих підлітків системно навчали основам мисливствознавства. Програму «Основи мисливствознавства» можна переглянути на нашому сайті. Ось якщо ми покоління навчимо, то у нас буде зовсім інший результат як в мисливських угіддях так і на природоохоронних територіях. Тому що за кордоном це роблять, роблять багато. Ось вони дбають за своє підростаюче покоління. Вони його виховують правильно, у форматі природоохорони, раціонального використання і відтворення фауни, дотримання мисливської культури, звичаїв та традицій. Тобто таке навчання, як на мене, однозначно піде на користь. Тим паче, що є актуальні речі, які в умовах сьогодення, коли триває повномасштабна війна, це вміння поводитися зі зброєю, техніка безпеки, влучна стрільба, основи маскування, виживання в природі. Тобто воно тільки піде на користь українським підліткам. На мою думку, ті, хто заважає цьому, це є або відверті вороги нашої держави, або корисні ідіоти, яких використовують, – наголошує Михайло Казимир.

Ігор Калініченко, адвокат і керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Калініченко та Партнери”, розглядає законодавчі аспекти статті 5 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”. Адвокат зазначає, що ця стаття забороняє пропаганду жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганду мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти. Ігор Калініченко розкриває термін “пропаганда” як форму комунікації, спрямовану на поширення різних інформацій з метою впливу на суспільну думку на користь певної справи чи позиції.

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Калініченко та Партнери” наголошує, що законодавець розмежовує пропаганду та освітні програми. Якщо викладач вишу розповідає про мисливську культуру та традиції полювання, це може розглядатися як пропаганда, якщо ця тема не входить до навчальної програми. Проте, якщо він розповідає про структуру біогеоценозів, це не вважатиметься пропагандою.

Ігор Калініченко закликає до перегляду статті 5 Закону “Про захист тварин від жорстокого поводження” і виключення словосполучення “а також пропаганда мисливства”, вказуючи на дискримінаційний характер цього положення по відношенню до мисливської спільноти.

Виникає питання. Для нас важливі цінності цивілізованого світу, зокрема країн ЄС, США?

Тоді чому: В країнах Європейського Союзу в школах розповідають про мисливство, про це ми зазначили на початку статті, а в США президент Джозеф Байден 6 жовтня підписав «Закон про захист мисливського спадку та освіту» (H.R. 5110). Цей закон створений для того, щоб підтримати освіту мисливців та розвиток важливих програм для студентів, зокрема захищає право на фінансування програм з безпеки мисливців, навчання стрільбі з лука та дикої природи в школах.