Сергій Черняєв каже: «Передусім Перемога, а потім уже все інше»

Сергій Черняєв каже, що передусім Перемога, а потім уже все інше. Сергій служить у Збройних Силах України з перших днів війни. Він отримав поранення під час бойових дій і зараз проходить реабілітацію. Але навіть перебуваючи в тилу, Сергій не полишає справу захисту країни – разом зі своїм братом він займається виготовленням безпілотників-камікадзе для потреб армії. Ми поспілкувалися з Сергієм про його військовий та мисливський досвід, про те, як мисливці допомагають захисникам України, і про плани на майбутнє після перемоги.

Сергію, розкажіть будь ласка, як вийшло що ви разом з братом почали займатися виготовленням дронів-камікадзе? Чому вирішили витрачати на це власні кошти?

З початком повномасштабного вторгнення, долучившись до лав ЗСУ, особисто переконався в ефективності використання дронів на війні, в тому числі ударних FPV-дронів. Кожен військовослужбовець розуміє, що ця війна – це війна технологій, артилерії і дронів, про що неодноразово казав наш Головнокомандувач Валерій Залужний. Також одним із факторів став поштовх наших волонтерів, які розробили безкоштовну програму онлайн навчання “Народний Дрон”. Мій молодший брат Віктор, який свого часу проходив курси операторів БПЛА, підхопив ідею волонтерів. Ось так ми швидко і втягнулися в цю справу, чітко розуміючи, що ударних дронів багато не буває і вони потрібні на фронті якнайшвидше.

• 

• 

• 

Як мисливська спільнота, частиною якої ви є, допомогла зі збором коштів? Які ще ініціативи мисливців щодо допомоги захисникам України вам відомі?

Я розмістив інформацію у себе на сторінці в Фейсбуці та майже у всіх мисливських групах, на які я підписаний. Звичайно, що дуже допомогли у зборі коштів рідна спільнота “Душа Мисливця”, “Много Стріч”, “Життя мисливців” та інші мисливці і просто українці, які розуміють, що потрібно. Дуже суттєва фінансова допомога надійшла від військових мисливців, хлопці розуміють, що їм треба. Взагалі то протягом всієї війни відчуваю допомогу друзів-мисливців – це і ліки, запчастини для авто, продукти харчування і теплі речі, спорядження, оптика, тепловізори і багато іншого.

• 

• 

Багато людей активніше збирають кошти на допомогу тваринам, ніж на потреби армії. Як ви до цього ставитесь? Чи не варто замість цього концентруватися на перемозі та відбудові країни?

Щодо збору коштів на захист тварин, я погоджуюся, що це теж потрібна діяльність, але тільки в тому випадку, коли зібрані кошти доходять до тварин, на яких їх збирають. Зараз такий час, що допомога потрібна всім тваринам – і диким, і домашнім, які опинилися в скрутних умовах, і особливо тим, які страждають через війну. На жаль, я знаю непоодинокі випадки, коли псевдозахисниками тварин оголошується збір для якогось песика, написана жалібна історія його життя, евакуації із зони бойових дій чи Донецька, Луганська, Маріуполя тощо, а це не правда, і песика такого ніколи не було, і у ветеринарній клініці про такого не чули. На жаль, аферисти користуються цим – жалістю людей. І такі є і серед тих, хто збирає на тварин, і хто збирає на ЗСУ, на жаль.

Остаточна моя думка така: під час війни більшість, якщо не все, має йти для фронту. Спочатку Перемога, а потім уже розберемося і з допомогою для диких чи домашніх тварин, і з усім іншим.

Ви отримали поранення під час захисту України. Що допомогло вам не здатися і продовжити службу? Які плани на майбутнє після перемоги?

Після отриманих контузій та травм я потрапив до госпіталю, після нього був довгий процес реабілітації та переведення до тилового підрозділу за місцем проживання родини. Саме моя родина – батьки, дружина, донька, брат, мій мисливський друг і помічник – допомогли мені вистояти, не втратити себе. Я думаю, що кожен воїн на війні думає тільки про свою родину і про своїх найближчих. Чесно, в госпіталі, після того як трохи зрозумів, що зі мною відбувалося, в мене одна з перших думок була – чи зможу я після перемоги полювати. І знайшов на неї відповідь: звичайно, всьому потрібен час, але точно мені в цьому допоможе наша матінка-природа, мисливський собака, давні друзі-мисливці.

Можливо, навіть вдасться досягти того, щоб мрія про роботу в сфері мисливства здійснилася – як каже приказка, “як не працювати жодного дня у своєму житті – треба просто займатися своєю улюбленою справою”. А якщо вона ще й приноситиме дохід, то буде зовсім добре. Я оптиміст і вірю в те, що мисливська галузь матиме розвиток в Україні, звичайно після нашої перемоги.

До речі, ми вже зібрали на 10 дронів, завдяки мисливцям в більшій своїй масі, завдяки конкурсам, аукціонам, за допомогою книг Адріана (ред. Адріана Прокопенка). І проєкт незабаром буде трансформовано, перейменовано, що також має додати йому нового подиху. Анонсую назву щось на кшталт “Збір на FPV дрони до Перемоги”.

Додам ще, що на фронті дуже багато мисливців. Для прикладу, тільки у моєму відділенні, командиром якого я був, воювало 3 мисливці, а я – четвертий. А в штурмовій роті було понад 30 чоловік – це і штурмовики, і водії БТР, і снайпери, і кулеметники, і розвідники. В перші дні повномасштабного вторгнення, адмін склад нашої групи “Душа Мисливця” як і багато інших, долучився до захисту Батьківщини, і 5 з 8 адмінів на війні до цих пір. Так званих зоозахисників, я на війні не зустрічав.

Якщо маєте можливість то долучіться до збору на FPV-дрони:

🛢️Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4Du6rrUzbG
💳Номер картки банки: 4441 1111 3846 4171
Privat: 4149 6054 6654 4426
Черняєв Віктор Миколайович