Знаєте, є речі, які втомлюють сильніше за фізичну працю. Наприклад — вчергове пояснювати дорослим людям, чому п’ять спалахів сказу за неповний рік це не змова, а статистика. Саме цим довелося зайнятися Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області — після чергової хвилі коментарів під новиною про відкриття мисливського сезону.
Контекст простий. Щойно область оголосила про відкриття полювання в умовах воєнного стану, у соцмережах, як завжди, знайшлися експерти з дивана, готові пояснити, що облік фауни — це фікція, вовки — жертви системи, а мисливці — “абсолютне зло”. На кшталт того, що “найбільше скажених вгодованих шакалів сидить у модних костюмах у владних кабінетах”, а “хтось дуже далекий від реалій вирішив, що якихось тварин побільшало”. Ось під таким соусом і довелося профільному відомству витягувати з шухляди цифри та факти — вкотре.
В. о. начальника Головного управління Володимир Барчук цього разу зробив те, що, здається, доводиться робити щосезону: пояснив по буквах. «В умовах воєнного стану рішення про проведення полювання потребує особливої виваженості та відповідальності. Тому відкриття мисливського сезону на Полтавщині сьогодні — це передусім вимушена необхідність для здійснення системного епізоотичного нагляду за дикою фауною, а не просто дозвіл на полювання», — заявив він.
І далі — цифри, які, вочевидь, комусь незручні. З початку 2026 року на Полтавщині зареєстровано 5 спалахів сказу. Зберігаються ризики африканської чуми свиней та занесення грипу птиці. Лисиці й дикі кабани фіксуються дедалі частіше безпосередньо біля населених пунктів — не тому що “природа відпочила”, а тому що популяція справді зростає, і це не думка “далекого від реалій” когось, а результат обліку фахівців.
Барчук пояснив і саму механіку: контрольоване полювання дає можливість фахівцям ветеринарної медицини відбирати біологічний матеріал у диких тварин, робити лабораторні дослідження та вчасно виявляти циркуляцію збудників небезпечних хвороб, поки вони не дійшли до свійської худоби чи людей. Тобто мисливець у цій схемі — це радше польовий санітар, ніж людина, що вийшла за трофеєм. «Тому в сьогоднішніх умовах відкриття мисливського сезону має важливу практичну мету — посилити епізоотичний моніторинг, забезпечити контроль чисельності окремих видів дикої фауни та мінімізувати ризики поширення небезпечних інфекційних захворювань», — наголосив він.
При цьому ніхто не каже про вільний відстріл усього, що рухається: полювання, за словами Барчука, має проводитися виключно у визначені дні, за погодженими маршрутами і списками мисливців, із дотриманням вимог воєнного стану. Тобто — з контролем, а не хаотично, як люблять уявляти собі критики в коментарях.
«Ми маємо чітко розуміти: сьогодні йдеться не просто про відкриття мисливського сезону. Йдеться про необхідний інструмент ветеринарно-санітарного та епізоотичного контролю, від якого залежить захист тварин, господарств і людей на Полтавщині», — підсумував Барчук.
Чесно кажучи, найбільш іронічний момент у всій цій історії — те, що профільне відомство, укомплектоване ветеринарами, епізоотологами та іншими фахівцями, змушене доводити свою правоту людям, чий головний аргумент — риторика про “модні костюми у владних кабінетах”. Можна довго сперечатися про деталі мисливського законодавства, і там справді є що обговорювати. Але заперечувати саму наявність спалахів сказу чи зростання чисельності хижаків — це вже не дискусія, це просто ігнорування фактів.