У межах міжнародного проєкту GRID на восьми пілотних ділянках траси М-06 уже зібрали перші дані про переміщення та загибель тварин. Наступний крок — рекомендації щодо переходів для тварин і захисних огорож
Україна стала однією з п’яти країн світу, де в межах міжнародного проєкту GRID досліджують вплив транспортної інфраструктури на шляхи міграції диких тварин. Для цього визначили вісім пілотних ділянок автомобільної дороги М-06 Київ–Чоп, де вже отримано перші результати. Українські напрацювання цього тижня представили на міжнародній конференції GRID у Парамарібо (Суринам). Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України.
Конференція об’єднала представників п’яти країн-учасниць проєкту, міжнародних фінансових інституцій, Глобального екологічного фонду (GEF), Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), WWF та природоохоронних організацій. Команда WWF-Україна презентувала результати пілотних досліджень, а міністерство на конференції представляв директор департаменту природно-заповідного фонду, природоохоронних територій та біорізноманіття Едуард Арустамян.
Особливу увагу в межах проєкту приділили Карпатському регіону, де проходять важливі екологічні коридори. «На пілотних ділянках дороги Київ–Чоп уже проведений геоінформаційний аналіз, визначені потенційні шляхи переміщення диких тварин та організовано польові дослідження з використанням фотопасток, акустичних детекторів та іншого обладнання», — йдеться в повідомленні.
Перші дані вже стосуються переміщення тварин, випадків їхньої загибелі на дорогах і присутності рідкісних видів. Зокрема, на одній із ділянок зафіксували дев’ять знахідок охоронюваних видів, серед яких видра та кажани. Для аналізу також використовують супутникові знімки, цифрові карти та бази даних про біорізноманіття.
Результати досліджень мають допомогти визначити найбільш проблемні ділянки доріг. На їхній основі підготують практичні рекомендації щодо облаштування спеціальних переходів для диких тварин, захисних огорож та інших інженерних рішень. За словами представників міністерства, це дозволить враховувати природоохоронні вимоги ще на етапі планування та проєктування інфраструктури відповідно до європейських підходів. Під час конференції також обговорили залучення додаткового фінансування та поширення результатів проєкту на інші регіони України.
Вибір траси Київ–Чоп не випадковий. Саме вона у післявоєнний період має стати головною транспортною артерією, що з’єднує Україну з Європейським Союзом, а на Закарпатті перетинає один із найважливіших екологічних коридорів, яким великі хижаки мігрують між Україною, Словаччиною, Польщею, Румунією та Угорщиною.
Проблема зіткнень автомобілів із дикими тваринами в Україні залишається гострою. Лише кілька тижнів тому, як писала «Криниця мисливця», на дорозі Київ — Житомир, тобто саме на трасі М-06, поблизу села Йосипівка загинула самка червонокнижного лося європейського. Тушу утилізували представники УТМР за участі державних екологічних інспекторів. Також «Криниця мисливця» писала, як на Львівщині вантажівка збила 700-кілограмового зубра — ще одного представника Червоної книги України.
Тему екодуків, спеціальних переходів для диких тварин над дорогами або під ними, «Криниця мисливця» порушувала і раніше. У Європі такі споруди давно стали обов’язковою частиною проєктування великих магістралей. Вони дозволяють тваринам безпечно перетинати дороги, а водіям — уникати аварій на високій швидкості.
Для мисливців цей проєкт має практичне значення. Саме користувачі мисливських угідь щодня стикаються з наслідками ДТП за участю диких тварин: реагують на випадки загибелі, утилізують туші, ведуть облік і бачать, як дороги розрізають угіддя на ізольовані ділянки. Тому дані про шляхи міграції, зібрані в межах GRID, мають бути корисними не лише для дорожників, а й для мисливського господарства. А до розробки рекомендацій варто долучати й мисливців, які найкраще знають, де і коли тварини виходять на дорогу.
Довідково: GRID (Greening Transportation Infrastructure Development) — міжнародна програма, спрямована на інтеграцію принципів збереження біорізноманіття у планування, будівництво та реконструкцію транспортної інфраструктури. Вона реалізується в Україні, Малайзії, Непалі, на Філіппінах і в Суринамі, фінансується Глобальним екологічним фондом (GEF), координується WWF і впроваджується в партнерстві з UNEP та Азійським банком розвитку.